Голодомор - чорна сповідь моєї Вітчизни

 

 "Ні труни, ні хрестів. І ні тризни!

Прямо в яму, навіки - віків!

Чорна сповідь Моєї Вітчизни

І її затамований гнів"

А. Листопад

Голод... Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 - 1933 роки.

Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам`ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.

Народ України пам`ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам`яті в ім`я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

Працівники культури та діти села Костилівка також долучились до вшанування пам'яті Голодоморів.

 

 

             Мова наша співуча, ніжна і квітуча   

 

9 листопада  до Дня  української писемності та мови завідувачка бібліотекою та вихователь ГПД (1-3 Кл.) Костилівського ЗЗСО І -ІІІ ст. Григорчак Т.І. провели  мовознавчу годину "Мова наша співуча, ніжна і квітуча". На святі українське слово звучало у віршах, піснях, легендах, прислів'ях та приказках. 

Дітки прийняли участь у конкурсі "З якої казки?", послухали легенду про українську мову, створили патріотичне дерево з сердечками на яких написані слова про нашу мову та переглянули українські казки.