Літо
у бібліотеці: цікаво і корисно!
Мандрівка
у світ природи «Не любити липень неможливо»
Перша
зупинка нашої мандрівки:
«Липень-на спеку,а
сонце-на зиму»
Липень
Липень в умовах України найтепліший місяць.
В липневу спеку цвіте липа. Її цвітіння немовби відкриває другу половину
літа, коли найбільше розігрівається земля, вода. Кипить робота на сільських
пасіках, адже це час найбільшого медозбору. Не випадково ж, що за
старослов’янським календарем цей місяць називається “липень”. Сама назва ця
походить від запашного, прозорого липового меду. З’являється велика кількість
комах, серед яких багато шкідників сільського господарства.
ЦІКАВА РОСЛИНА. Липа. Над духмяними квітами липи невтомно кружляють бджоли, їх
так багато, що часом здається – бджоли злетілись з усього світу, щоб
пригоститись солодким нектаром. У давнину в народі дуже цінувався запашний
липовий мед. Його заслужено назвали “липець”, а потім ця назва припала всім до
вподоби і сьомий місяць року стали називати липень. Один гектар липових
насаджень дає до 1000 кг нектару.
Квітки липи широко використовуються в народній та науковій медицині при
простудних захворюваннях.
Мед з липи вважається найкращим і має цілющі властивості.
Прикмети погоди у липні
Липень – період гроз, по-народному – “місяць-грозовик”.
Часто за якихось півгодини прошумить і прогримить коротка літня грозова злива.
І хмара, виливши запаси води, видихається, вичерпується.
У липні сонячна дуга стає дещо нижчою і коротшою. “Сонце йде на зиму, а літо на
спеку”, – кажуть у народі. Земля в липні продовжує акумулювати, нагромаджувати
сонячне тепло.
Друга зупинка: Народні прикмети
У народі кажуть
Липень не тільки полудень літа, але й року.
В липні в коморі пусто, а зате в полі густо
Хто в липні жари боїться, той взимку немає чим погрітися.
Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмажить.
Хто влітку скаче, той взимку плаче.
Літо пролежиш — взимку до сусідів побіжиш.
Кому влітку холод, тому взимку голод.
Коса любить брусок і сала кусок.
Як буде нога в гною, то буде й губа в лою.
Хто рано косить, той хліба не просить.
Бджоли сидять на стінках вуликів — на сильну жару.
Цвіте липа — ловиться сом.
Ластівки, літаючи низом, граються — на дощ та вітер.
Високо в небі в'ються ластівки — утримається ясна погода.
Ліс без вітру шумить — на дощ.
Червонувате сяйво навколо місяця — на погіршення погоди.
Висока й крута веселка — на вітер, низька й положиста — на дощ.
Глухий грім — до тихого дощу, розкотистий — на зливу.
Чим зеленіша веселка, тим густіший буде дощ.
Літній ранковий туман — на ясну погоду.
Похолодання під час дощу — ознака того, що незабаром погода поліпшиться.
Хмари потяглися по небу смугами — буде дощ.
Якщо павук вилазить з гнізда і тче нову павутину або ж на відкритому повітрі
робить іншу з довгими нитками — буде гарна погода.
Комашня ховається в листі дерев — на дощ.
Озерна жаба вилізла на берег — просить дощу.
Жаби стиха покумкують — на дощ, голосно кричать — на хорошу погоду, мовчать —
перед похолоданням.
Перед дощем вовна на вівцях м'якшає і випростується.
Якщо влітку багато молочка (осоту), то зима буде холодною.
Вранці туман стелиться по воді — день порадує теплом.
Берізка польова згортає квіточки вінчиком у парасольку — на негоду.
Перед дощем пуп'янки троянд і шипшини не розпускаються.
Якщо жовта акація сильно пахтить і біля неї в'ються дрібні комашки — на дощ.
Якщо кіт згорнувся в клубочок і лапками приховав писок — похолодає, а капи
вмивається, довго полизуючи лапку, — на суху погоду.
Третя зупинка: «За здоров’ям до природної аптеки»
Зелений дивосвіт - диво-царство
природи. Його могутня сила
захищає все живе на Землі— від крихітної комахи до великого слона.
Природа нас годує, одягає, лікує та оберігає. Дивовижний зелений світ
дарує людині красу, силу і здоров'я. Зелений колір, то колір святого Духа,
посланого Творцем на Землю, щоб він
оберігав людей від голоду і холоду,
захворювань і нещасть. Цей світ благословив сам Творець. Послухайте,
як це було...
Був сонячний ранок. У райській долині
квіти і трави чекали на прихід Творця. Ось приходить Творець. Горицвіт, шавлія,
м'ята, подорожник, звіробій, золототисячник, валеріана, ромашка та багато
інших рослин припали до ніг милосердного. Творець поблагословив їх і, промовив: допомагайте людям, які потрапили в
біду! Ростіть, всмоктуйте соки землі,
ловіть сонячне проміння! Збирайте ліки у своїх листочках, у корінцях, у
насінні! Кожен з вас буде мати в собі ліки від певної хвороби. Вас
завжди шануватимуть, любитимуть, і берегтимуть люди.
Справді, у нашій місцевості росте і череда, і кропива, і звіробій, і ромашка. А
ще - спориш, мати-й-мачуха, багно болотяне, полин.. Всі ці рослини ховають у
собі якісь ліки. Діти! Треба знати і пам'ятати все, щоб по-справжньому дружити
з рослинами і природою, дбати про своє здоров'я та здоров'я інших людей.
А чи
допомагають вам цілющі трави? Якими травами лікують вас вдома, коли ви
хворієте? Поділіться своїми рецептами, можливо, це принесе комусь користь. (Бесіда
з дітьми про лікарські рослини, які використовують вдома їх батьки при
лікуванні різних захворювань.)
Природа дбає про нас, допомагає нам,
лікує від різноманітних хвороб.Тільки треба розуміти її,спостерігати за нею,вивчати
її.І тоді природа подарує нам здоров’я – найцінніше багатство.
Природа і людське здоров’я – дві істини,дві
сестри,які йдуть поруч.
.Четверта зупинка: «Цілющий час, зривай і вживай»
Саме в середині літа відбувається
збір багатьох цілющих трав,які не тільки смакують у вигляді вишуканого чаю,але
й можуть стати у нагоді при багатьох недугах.Поговоримо зараз про скарбницю
вітамінів:суниця,малина,чорниця,ожина.
Щоб зимою пити чай – в липні
трави запасай!
Суниця
Це найкорисніша ягода. Вона містить багато вітаміну С.
Влітку він нам потрібний для підтримки тонусу капілярів — завдяки цьому вони не
пропускають зайву рідину в тканини. В результаті наші ноги і обличчя не
набрякають — навіть не дивлячись на те що п`ємо багато рідини. Цей ефект
вітаміну С доповнюється сечогінною дією, який надають ці ягоди завдяки високому
вмісту калію. А гіпертонікам і тим, хто страждає набряками, ця ягідка і зовсім
буде лікувальною — тиск нормалізується, набряки зменшаться. Одночасно вітамін С
стимулює залози-наднирки: вони викидають гормони адреналін і кортизол, які
підвищують працездатність. Тому суницю не варто вживати на ніч, краще — в
першій половині дня.
Окрім вітаміну С, в суниці є немало вітамінів групи В. Вони виконують роль прискорювачів
обмінних реакцій усередині клітин, тобто дозволяють витягувати енергію з
продуктів переварювання і направляти її на забезпечення будь-якого виду роботи.
Ці вітаміни додають енергійності і сприяють схудненню.
З мікроелементів в суниці більше всього заліза — елементу, який забезпечує
насичення організму киснем.
Що стосується того, скільки потрібно з`їсти суниці, щоб одержати добову дозу
вітамінів, то це приблизно 2 склянки.
НЕ ТІЛЬКИ ВСЕРЕДИНУ, АЛЕ І ЗОВНІ. Ягоди суниці можна застосовувати не тільки
всередину, але і зовнішньо. По-перше, якщо ви порізалися, то змазування свіжим
соком суниці допоможе рані швидше затягнутися і зупинити кровотечу.
ЛИСТЯ ТЕЖ КОРИСНЕ. Окрім ягід, у суниці корисне і листя, тому, коли збираєте
суницю, можна зривати і їх. Вони багаті флавоноїдом рутином, який володіє
антиоксидантною властивістю і допомагає виводити з організму зайвий холестерин,
а значить віддаляти настання атеросклерозу і продовжувати молодість.
Малина
Малина: смачно і корисно
Влітку починається сезон ягід, серед яких почесне
місце займає її “величність” малина. Саме малина поєднує у собі величезну
користь та незрівнянний смак, без якого важко уявити літній раціон кожного із
нас. Це ягода, яка чудово поєднується як із солодкими, так і солоними продуктами,
тому її досить широко використовують в кулінарії.
Малина - невибаглива, смачна і красива ягода.
Використовується здебільше для прийому в їжу і в лікарсько-лікувальних цілях.
Смакові якості ягоди дуже високого рівня, тому й попит на малинку дуже великий.
Саме солодке і смачне - це варення з ягоди-малини,
особливо в зимовий період, коли запас в організмі людини поживних речовин і
вітамінів на низькому рівні. Даний вид прийому малини як варення, джем не
тільки дає насолоду самою їжі а й поповнює людський організм багатьма
цілющє-поживними сполуками у вигляді вітамінів і мінералів.
Чай і відвар з малини, цієї диво-ягоди це невимовні
аромати і смакові зв'язки які знайшли і відкрили для людей нові висоти і
горізонти в пізнанні малини. Для приготування чаю малинового йде все: ягоди,
листя, особливий аромат і смак має сама деревина (лоза) малини і квітки
Чорниця
Чорниця, черниця, борівка, у Карпатах — афина і яфина
(Vaccinium myrtillus L.), чагарникова рослина з родини бруслинних, кущик
до 0,5 м висоти з синьочорними їстівними ягодами; росте по лісах утворюючи живе
надґрунтове вкриття. Цвіте у травні - червні. Плід - куляста чорна ягода,
достигає у червні - липні. М'якоть спілої ягоди - червонувато-фіолетова,
кисло-солодка, дещо в'язка на смак та сильно бруднить губи та зуби при її
споживанні. Латинська видова назва myrtillus походить від слова myrtus —
«мирта», через схожість рослини з маленькою миртою. Чорницю використовують в
харчовій промисловості (для виробництва сиропів, соків, морсів, варення,
джемів, наповнювачів, харчових барвників). З ягід чорниці роблять вино, яке має
прекрасні смакові якості, високі лікувально-дієтичні властивості та гарний
колір. Чорниця відноситься до дуже добрих медоносів, що дає багато нектару. Чорничний
мед дуже ароматний, приємного смаку, червонуватого кольору. Плоди чорниці
звичайної містять вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фруктозу, пектини), органічні
кислоти (лимонну, молочну, яблучну, янтарну, щавелеву), вітаміни (А, В, С, РР),
флавоноїди (гіперин, кверцетин, астрагалін), антоціани (дельфінідин, мальвідин,
ідаїн, міртилін), феноли, мінеральні речовини макро- та мікроелементи (залізо,
манган, селен, кобальт, мідь, золото, срібло, цинк). Плоди чорниці містять
багато дубильних речовин, рутину.
Застосовують
при проносах, кровотечах, анемії, гастриті, гепатиті, набряках, гіпертонічній
хворобі, атеросклерозі, ревматизмі, псоріазі, цукровому діабеті, анемії,
лейкозі, ангіні, бронхіті, циститі, уретриті, шлункових і кишкових коліках,
захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт).
У зв'язку з
тим, що чорниця містить багато заліза, її доцільно призначати при анемії.
Залізо чорниці краще засвоюється порівняно з лікарськими препаратами, оскільки
в ягодах рослини його супутниками є аскорбінова кислота та інші корисні для
організму сполуки. Вживання ягід чорниці покращує кровообіг у сітчатці ока,
загострює нічний зір.
Листя
чорниці звичайної мають протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому
глікозидів (міртилін та неоміртилін).
Ожина
Лікарські
властивості ожини сизої відомі вже понад дві тисячі років. Ще давні греки
використовували відвар із її листя як протизапальний засіб при захворюваннях
ротової порожнини та ясен.
Ожина сиза має протизапальні, бактерицидні, заспокійливі, кровоочисні та
загальнозміцнювальні властивості. Найчастіше ліки з цієї рослини заживають при
порушеннях нервової системи (неврозах, істеріях), склерозі, недокрів’ї,
застуді, а також для збільшення статевого потягу.
За допомогою ожини ефективно лікують дизентерію. Готувати помічний відвар треба
так: 4 ст. ложки кореня ожини сизої варити у 1 літрі води, поки не википить
половина. Пити по 150 г тричі на день до їди.
Ще одну доволі поширену нині хворобу – гіпертрофію передміхурової залози – теж
лікують за допомогою цієї рослини. 2 ст. ложки листя ожини сизої та 2 ст. ложки
пасльону чорного залити 0,6 л окропу, настояти впродовж двох годин. Пити до їди
тричі на день.
При цукровому діабеті варто заживати такий настій: 4 ст. ложки листя ожини
сизої залити 2 літрами води, випарити при кипінні наполовину. Таку дозу
випивати ковтками впродовж дня. Курс лікування – два тижні. Наступні два тижні
пити так само приготовлений настій з листя та стебел чорниці.
Давно перевірено, що ніщо так не зігріває після сильного перемерзання, як
50–100 г настояної на горілці ожини. Варто також пам’ятати, що зрілі ягоди
ожини сизої діють як послаблювальне, а незрілі – як в’яжуче при діареї та
кровохарканні. Плоди ожини сизої виводять радіонукліди, хоча самі їх не
накопичують.
Молоде листя ожини сизої лікує ангіну, запалення ротової порожнини,
різноманітні шкірні захворювання (його можна просто жувати). Подрібнене листя
цієї рослини у вигляді припарок прикладають до лишаїв, трофічних виразок,
екзем, гнійних ран.
І, звісно, з ожини роблять дуже смачне варення.
Будьте здорові.
Під
час нашої мандрівки діти розширили свої знання про лікарські рослини своєї
місцевості,їх цілющі властивості для здоров’я та розвитку людини,про їх місце
знаходження.Навчились розпізнавати рослини за зовнішніми ознаками,називати
їх,знати їх цілющі властивості.