28 червня – День Конституції України

Вітаємо всіх українців з державним святом – Днем Конституції України!

28 червня 1996 року Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на світовий досвід, прийняла Основний Закон України — Конституцію, яка стала реальною і дієвою основою розбудови незалежної демократичної держави як повноправної учасниці світового співтовариства. Це сталося на п'ятий рік після проголошення незалежності. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня — загалом безперервно 23 години. Під час голосування «ЗА» висловилися 315 парламентарів.
Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
Так звучить преамбула Основного Закону України:
«Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України».
То була знаменна подія новітньої історії української державності, яка по праву є епохальною віхою в еволюційному розвитку нашої держави як суверенної, демократичної, правової, насамперед соціально справедливої країни. Адже основа функціонування та розвитку кожної держави – це Конституція, де закріплені базові, непорушні принципи її існування. Було визначено, що найвищою цінністю є людина, її життя, честь, гідність, недоторканість і безпека.
Втілення статей Конституції України, контроль за її дотриманням та виконанням положень Основного Закону – досить складний процес, пов’язаний зі справжньою економічною перебудовою держави на ринкових засадах, з одночасним збереженням усіх соціальних гарантій, таких як право на працю та гідну її оплату.
Але ми маємо розуміти, що для реалізації цього необхідна щоденна наполеглива праця всього народу України.

З метою популяризації літератури про основний закон України,до Дня Конституції в бібліотеці організована книжкова виставка "Конституція України - основний закон держави".
Біля виставки проводяться бесіди та огляди літератури.

                     Літо кличе до бібліотеки

Літо- найочікуваніша пора року,пора відпочинку,зміцнення здоров’я та духовного зростання.Тим,хто залишиться влітку в дома,матиме багато вільного часу,який забажає провести з користю – то кращого місця,ніж бібліотека вам не знайти.

Бібліотека

У шеренги залюбки
шикувалися книжки,
поспішали не в крамниці,
до читальні на полиці.

Усміхається здалека
до дітей бібліотека:
— Книги я не продаю,
почитати всім даю.

Дуже тішаться книжки,
бо кмітливі малюки
з задоволенням читають
і розумними зростають.

 Отже,бажаєте цікаво провести літні канікули? Радо запрошуємо Вас до нашої бібліотеки.
В бібліотеці створені комфортні умови для спілкування дітей.До послуг користувачів книжкові новинки,цікаві виставки,дитячі періодичні видання.Можливість поспілкуватися з однолітками в мережі Інтернет.Школярі мають змогу ознайомитись з літературою за шкільною програмою на літні канікули,також переглянути фільми і мультфільми за творами шкільної програми.Та приймати участь у конкурсах,вікторинах,загадках,та  голосних читаннях.

                                             Ваша бібліотека завжди поруч з вами!

                Доброволець  Корпусу Миру США Еліс Кампбелл-Орд.

Ось уже два роки пройшло з того часу,як волонтер приїхала у наше село,

таке стало можливим тому,що село виграло черговий грант по створенню

Центру сталого розвитку громади,який покликаний розвивати і забезпечувати сталість мешканців місцин на основі всіх ресурсів самої громади.

За цей час Еліс полюбила наших юних краян,проводила з ними заняття по поглибленому

вивченню англійської мови. Приймала участь у написанні різних  проектів,завдяки яким вирішуватимуться  соціальні й економічні проблеми Костилівки.

У бібліотеці відбувся захід присвячений  від'їзду Еліс з нашого села.На ньому були присутні керівники установ та організацій,вчителі ,друзі та знайомі з якими співпрацювала у селі.

Учні школи та вчитель англійської мови  Молдавчук О.Ю. підготували захід на англійській мові.

На цьому заході були вручені подарунки від керівників установ.Цінний подарунок- вишита українська сорочка,яку подарувала голова села О.В.Сметанюк.

Еліс також приймала участь у написанні проекту «Організація нових бібліотечних послуг з

використанням вільного доступу до Інтернету». В основі проекту лежить модернізація доступу громадян до інформації у публічних бібліотеках шляхом обладнання технікою,навчання та розвитку організаційної спроможності.

Завдяки цьому проекту та програмі «Бібліоміст» наша бібліотека отримала 3 ком”пютери ,3 комплекти навушників та веб-камер,принтер та сканер.На сьогодні бібліотека надає населенню сучасні іноваційні послуги.

Завдяки безкоштовному інтернету збільшилось відвідування користувачів,особливо студентів, учнів,вчителів та безробітних. Вони мають можливість отримати допомогу у підготовці курсових робіт та рефератів,  безробітні  отримати інформацію у пошуці роботи,та мають можливість спілкуватися по SKYPE з рідними та близькими.

Бібліотекар-координатор Інтернет-центру завжди надасть допомогу та консультацію.

   Щороку 1 червня ми відзначаємо свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний день захисту дітей. Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги.
Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє.

 1 червня — це не лише початок літа. І не тільки перший день довогоочікуваних літніх канікул. Цього дня світ відзначає День захисту дітей, який вважається одним із найдавніших міжнародних свят. У далекому 1949 році Міжнародна жіноча організація прийняла рішення про відзначення у перший день літа Міжнародного дня захисту дітей. Якщо спочатку його святкували в усіх країнах, то сьогодні — в усіх кінцях світу.
Це свято як дітей, так і дорослих, адже воно покликане хоча б один раз на рік нагадувати всім людям, що дитинство слід охороняти і захищати. Адже діти — це майбутнє кожної держави. На планеті живе близько 2 мільярди дітей різних рас та національностей. Але в усіх дітях планети Земля є спільне: як найуразливіша, найбеззахисніша частина суспільства вони потребують особливого захисту і піклування
Кожна дитина розуміє свої права по-різному. Для одного захист його прав і свобод — це боротьба за виживання, для іншого — захист від насильства у сім’ї, ще для когось — можливість висловити свою думку. Але не слід забувати, що наші права взаємопов’язані з обов’язками перед іншими людьми: батьками, які дали нам життя, вчителями, які навчають у школі, друзями, іншими людьми, нашою державою. Тобто діти мають не лише знати і вміти захищати свої права, але й дотримуватися виконання прав інших людей.

Цього дня в бібліотеку завітали діти з літнього оздоровчого табору.Вони ознайомились з бібліотекою,з правилами користування.Послухали бесіду "На щасливе дитинство ми маємо право",до дня захисту дітей,яку провела завідуюча бібліотекою Песар Л.І. Взяли участь у проведенні правової гри з героями казок по статтях Конвенції про права дитини.Юним відвідувачам також було цікаво ознайомитись з Інтернет-центром,і мали змогу переглянути відеоролик "Конвенція про права дитини" та "Казкові герої в країні прав і обов'язків".                 

                                   Виставка у бібліотеці

      "Михайло Панасович Стельмах - видатний український письменник"
                         
                                (до 100 річчя від дня народження)

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Великої Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР.Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 року.Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь» і «За ясні зорі» (1942), в 1943р. з'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Ю. Яновського.1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі» (1949) та «Великі перелоги» (1951) створили в цілокупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:1957р. — роман «Кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя Великого Жовтня;1959р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.;1961р. — роман «Правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»; 969р. — роман «Дума про тебе».Останній роман —

«Чотири броди» (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і «Велика рідня» і «Дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.Поетична творчість М. Стельмаха зменшується: після виходу збірок «Шляхи світання» (1953) та «Жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «Поезії» (1958) і «Мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей.У 1957р. вийшла друком п'єса «Золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «Кров людська — не водиця», 1958; «Правда і кривда», 1965; «Зачарований вітряк», 1966; «На Івана Купала (Дума про Морозенка)», 1966; «Кум королю», 1967; «Дума про любов», 1971.М Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («Над Черемошем», 1952; «Гуси-лебеді летять», 1964; «Щедрий вечір», 1967), вчений-фольклорист. Був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1972), депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР. Помер письменник 27 вересня 1983p.

                                         Берлибаський банош

Берлибаський банош - Фестиваль засновано в 2005 році, проводиться в другу неділю травня в с. Костилівка Рахівського району. Основною темою фестивалю є дегустація бануша - традиційної страви гуцулів. Також можна скоштувати інші гуцульські страви. Метою проведення фестивалю є збільшення туристичної привабливості села, залучення нових інвестицій в розвиток туризму.
Фестиваль починається з урочистого привітання гостей фестивалю, виступів фольклорних колективів с. Костилівки та інших населених пунктів Рахівщини. Далі гості можуть подивитися як готується справжній гуцульський бануш та скоштувати його.
На фестивалі можна придбати традиційні гуцульські сувеніри.

                           

2337 людей взяло участь виготовленні домотканого рушника на фестивалі “Берлибаський банош”, який відбувсяу неділю, 13 травня, у селі Костилівка Рахівського району. Таким чином було встановлено рекорд на найбільшу кількість людей, які зіткали рушник.
«Ми видавали людям свідоцтва, що вони дійсно взяли участь у виготовленні рушника, і таким чином підрахували усіх, – прокоментувала Ольга Сметанюк, голова Костилівки.
Ткали доріжку на 100-річному верстаті, який зберігається у селі у центрі народної творчості. Почали виготовлення ще зранку, а закінчили близько 10-ї вечора перед самими феєрверками, які закривали фестиваль. Туристи охоче долучилися до ткання.
Кожен додавав по смужці (домотканий рушник виготовили із смужок, нарізаних із старого одягу). Двометровий виріб збережуть для музею фестивалю, який планують відкрити у Костилівці. За словами Ольги Сметанюк, за роки святкування у них назбиралося чимало подарунків, сувенірів та інших потенційних експонатів

На  фестивалі приготували банош з мінімальною кількістю дров

Найкращим спеціалістом з приготування баношу на цьогорічному сьомому фестивалі «Берлибаський банош», визнали Олега Панькулича.

Чоловік зварив давню страву гуцулів (з кукурудзяної крупи, звареної на сметані з додаванням бринзи), використавши мінімум дров.
У конкурсі брало участь шестеро чоловік. Оскільки 2012 рік оголошено міжнародним роком енергозаощадження, то умовою перемоги було приготування головної страви за найменшої кількості місцевих енергоресурсів (дров). «Ми роздали учасникам однакові купки дров і котли по 20 літрів, – розповіла Ольга Сметанюк, голова села Костилівка, – після приготування баношу у Олега залишилося найбільше зекономленої деревини».
Журі, яке цього року оцінювало якість приготованих страв та напоїв, що їх традиційно виставляли мешканці Костилівки, складалось з чиновників та митців. Зокрема, до нього увійшов композитор Олександр Злотник, який вже кілька днів головував у журі пісенного фестивалю «Веселка над Тисою».А також директор Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, який також подарував Костилівці гігантську книгу побажань.

          "Банош - це наша перша гуцульська страва.Щодо назви страви костилівці мають різні версії: одні кажуть,що був газда Банош,і йому газдиня казала: їж Банош, їж, Банош.Звідси і назва.Інші стверджують, що колись на полонині скотарка варила кулешу,в яку дала тільки сметану. Її запитали,що вона таке зварила,у відповідь та сказала "Ба нуш -- немає біди,хороша страва". Це є національна страва гуцулів,яка готувалася ще тоді,коли не було що їсти,а лишилася тільки сметана,бо корови були у всіх,та трохи кукурудзяної муки..."

Банош як і бринзу споконвіку готують виключно чоловіки,бо вівчарство і все,що з ним зв"язано,- справа чоловіча.Справжній бануш готують на вогні,щоб димом пропах і вогню набрався.

        

"Берлибаський бануш -2012" спробує встановити новий рекорд

На фестивалі “Берлибаський бануш”, який відбудеться у неділю, 13 травня, у селі Костилівка Рахівського району спробують встановити рекорд Закарпаття у виготовленні домотканого рушника.

Як повідомила співорганізатор фестивалю, сільський голова Костилівки Ольга Сметанюк, на цьогорічному фестивалі баношу, як і позаминулого року, коли виготовили найбільшу кількість баношу, плануємо встановити новий рекорд – залучити до процесу виготовлення домотканого рушника найбільшу кількість гостей.

Встановлення рекорду відбудеться о 14.00.